Всі публікації
ІНДЕКС ЕКОНОМІКИ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ 2026
Здоровий глузд в економіці: рейтинг урядів 2026
Дефіцит здорового глузду у світовій економіці як наслідок світоглядної кризи, реальні наслідки цього явища для національних економік 144 країн світу в новому Індексі економіки здорового глузду
27 Лютого, 2026
Світові індекси та рейтинги
Рейтинги
Поширити
Більшість країн світу, в тому числі Україна, до середини 2020-х зіткнулися з гострим дефіцитом здорового глузду в економіці. Підтвердження цьому – оцінки поточного стану світової економіки, а також прогнози на середньострокову і довгострокову перспективу.
Боргова криза по всьому світу поглиблюється. За підсумками 2025 року валовий держборг США склав 125% ВВП, Британії – 103% ВВП, розвинених країн в G-20 – 121% ВВП, а країн, що розвиваються, в G-20 – 79% ВВП, в зоні євро держборг становить 88% ВВП.
Джерело: IMF Data Mapper. World Economic Outlook (October 2025)
https://www.imf.org/external/datamapper/datasets/WEO
https://www.imf.org/external/datamapper/datasets/WEO
За рідкісним винятком уряди перетворилися на головного економічного суб'єкта, виробника, інвестора, управляючого активами, а також кредитора і страховика останньої надії.
Відмова від свободи як від унікальної форми нематеріального капіталу для забезпечення швидкого, довгострокового економічного зростання є ще одним переконливим проявом наростального дефіциту здорового глузду в економіці. Про це свідчить щорічне дослідження стану свободи людини від Інституту Катона.
L"... з 2019 по 2023 рік 89,6% населення світу зіткнулося з погіршенням ситуації зі свободою людини, причому набагато більше юрисдикцій знизили свої рейтинги (121), ніж підвищили (42), а дві країни залишилися без змін. Різке зниження свободи, що почалося у 2020 році, сталось за роками повільного спаду після піку у 2007 році. Через чотири роки після початку пандемії рівень свободи у світі залишився набагато нижчим, ніж у 2000 році."L
Джерело: The Human Freedom Index 2025. A Global Measurement of Personal, Civil, and Economic Freedom. Cato Institute. December 2025.
https://www.cato.org/human-freedom-index/2025
https://www.cato.org/human-freedom-index/2025
За даними Freedom House, більшість населення Землі живе в невільних країнах. 40% людей планети живе в невільних країнах, 40% в частково вільних і тільки 20% у вільних країнах (політичні права і громадянські свободи). Якщо звузити коло вільних країн до тих, які є вільними політично, економічно, з розвиненими інститутами громадянського суспільства, то в таких країнах проживає менш як 2% населення Землі.
Попри очевидний взаємозв'язок рівня свободи людини й економічної свободи з рівнем матеріального благополуччя, темпами економічного зростання, численними соціальними індикаторами, що вказують на якість життя, цей ресурс залишається значною мірою незалученим і отримані результати нового Індексу економіки здорового глузду яскраво це підтверджують.
Економіка здорового глузду — альтернатива економіці ілюзій
Економіка мозку або економіка інтелекту (brain economy) – це найпотужніший драйвер конкурентоспроможності в сучасному світі. Ідея розробки Індексу економіки здорового глузду виникла з популярної методики кількісної оцінки інтелекту IQ (intelligence quotient) людини. Індекс економіки здорового глузду (ІЕЗС) це оцінка економічного інтелекту Уряду конкретної країни. І коли ми говоримо про економічний IQ країни, ми маємо на увазі погляди Уряду в широкому сенсі.
Тобто економічний IQ країни показує якість економічної освіти в країні, розуміння політичними, бізнесовими та цивільними елітами економічної науки, орієнтацію Уряду на застосування кращих світових практик в основних сферах економічної та інституційної політики.
Відповідно Індекс економіки здорового глузду (ІЕЗС) від Міжнародного Інституту свободи як кількісний індикатор економічного IQ країни є інноваційним інструментом для оцінки адекватності й професійності Уряду країни.
Індекс економіки здорового глузду — це оцінка економічного інтелекту Уряду країни, його економічного IQ.
Агрегатний показник від ILI, який оцінює ступінь використання аксіом здорового глузду при розробці та реалізації економічної політики й базується на результатах 6 найважливіших для розробки економічної стратегії Індексів: Індекс свободи людини від Cato Institute, Індекс економічної свободи від Frazer Institute, Індекс захисту прав власності від Property Rights Alliance, Індекс верховенства права від World Justice Project, Індекс процвітання від Atlantic Council та Глобальний індекс інноваційності від WIPO. Сумарний індекс позицій, які займає країна у цих шести міжнародних індексах і є показником економічного IQ її уряду, це характеристика різних параметрів економіки з погляду аксіом здорового глузду.
Ми обрали ці всесвітньо визнані рейтинги, бо вони включають тисячі досліджуваних параметрів, на які орієнтуються уряди розвинених країн: рівень свободи людини та правові аспекти, стан власності, діловий клімат, стан торгівлі й конкуренцію, якість державного управління та навколишнього середовища, параметри соціального захисту, розвиненість та доступність інфраструктури.
Аксіоми Здорового Глузду відомі всім, це — основа нормального життя та діяльності людини:
- краще бути вільним, ніж невільним;
- краще бути у безпеці, ніж під загрозою втрати життя та здоров’я;
- краще мати право, ніж безправ’я;
- краще, коли Уряд для людей, а не олігархів та високопосадовців, підзвітний, відповідальний, прозорий;
- краще бути багатим, ніж бідним;
- краще бути сучасним, ніж відсталим;
- краще бути з прибутком, ніж у збитках;
- краще бути здоровим, ніж хворим;
- краще жити у чистій природі, ніж забрудненій тощо.
Ніхто при здоровому глузді не буде сперечатись з цими твердженнями. Ці, на перший погляд, загальновідомі твердження є дієвим механізмом для формування економіки здорового глузду. Якщо їх не лише проголошувати, а формувати власне життя за цими принципами.
Досліджувані в Індексі 2026 року 144 країни світу були розділені на п'ять груп кожна з яких яскраво ілюструє Індекс здорового глузду урядів цих країн:
- Уряд розумних рішень - 26 країн — це уряд, що вивчає і дотримується законів економіки та здорового глузду.
- Уряд розумових суперечностей - 19 країн — це уряд, що часто не може забезпечити довгострокове, послідовне, системне застосування знань економічної науки і часом вдається до інструментів ручного управління капіталом.
- Уряд розумової гойдалки - 23 країни — це уряд, якому бракує системних знань у сфері економічної науки та політекономії реформ.
- Уряд з рідкісними проявами розуму - 31 країна — це уряд, де домінують марксизм і базові уявлення про економічну політику.
- Уряд економічного невігластва - 45 країн — це уряд, який замінив економічну науку ідеологічними штампами та суперечливим набором проектів окремих лобістських груп.
Більше аналітики та повний список країн у групах Індексу — у повному звіті дослідження.
Як здоровий глузд уряду веде країни до процвітання — уроки для України
Лідер рейтингу 2026 — Швейцарія має 18 балів за сумою місць у всіх індексах, це означає що її уряд сприймає і реалізує всі означені аксіоми у всіх аспектах як фундамент економічної політики, основу для економічного розвитку країни та безпеки її громадян. Це те, що ми маємо вимагати від держави та уряду. Якщо подивитись на показники якості життя у цій країні, та інших країнах першої групи Індексу: дохід на душу населення, соціальний захист, інвестиції, активи, темпи економічного зростання, рівень безпеки громадян та захисту приватної власності, рівень оподаткування та регуляторної діяльності - стає зрозуміло, що це і є справжній і доволі простий рецепт економічного дива.
Все це є постулатами Австрійської школи економіки, теорії підприємницького зростання від Мізеса, Хайєка та Шумпетера. Все це і є наукою про здоровий глузд. І саме на це мають орієнтуватись Україна та інші країни, що входять до, 4 та 5 груп Індексу.
Чому топ-30 — це країни з високою економічною свободою, і що це означає для України?
Фінляндія, Швеція, Канада — ці країни десятиліттями, а то й століттями працювали в режимі вільної торгівлі та капіталізму. Звісно, коли ми говоримо про орієнтири для України, то маємо дивитися на них саме в той період, коли вони мали подібний до нашого рівень розвитку, якості правових інститутів та економічних свобод. Тоді їхні інститути ще не були «скандинавськими» чи «канадськими» в сучасному розумінні — але всі вони будувалися саме на принципах свободи.
У топ-30 Індексу економіки здорового глузду немає бідних країн, немає тоталітарних країн, немає країн, які мають системні проблеми з доступом до капіталу, його збереженням чи конкурентоспроможністю.
Так, у будь-якій країні бувають секторальні кризи, але загалом це абсолютно успішні країни, привабливі для капіталу та міграції. Здоровий глузд в економічній політиці — це фундамент національного розвитку і національної обороноздатності. А для України це питання виживання нації. Саме тому детальніше зупинимося на країнових кейсах.
Загальна мапа індексу показує чіткі кольорові зони: топ — це свобода, низ — державний контроль і втручання. Франція, Іспанія, Італія, Німеччина накопичили капітал і ресурси, маючи ринкову економіку, але поступово здаючи позиції державному інтервенціонізму. Тепер, стикаючись з кризовими явищами, мусять радикально перезавантажуватися, бо інакше втратять конкурентоспроможність. Європейський Союз втрачає позиції, і просто копіювати нинішній європейський досвід — це для нас не вихід. Це призведе до перезавантаження олігархату, а не країни. Але в Україні ніколи й не було справжньої ринкової структури капіталу. Тому нам знову й знову треба робити ставку саме на свободу як ключовий чинник формування капіталу та забезпечення довгострокового економічного зростання.
Крім того, у першій групі (топ) цього індексу знаходяться дві постсоціалістичні країни — Естонія та Чехія, чиї реформи стартували на початку 90-х. У чому ж секрет їхнього успіху?
Естонія під керівництвом Марта Лаара (одного з найкращих реформаторів світу за останні 35 років) зробила радикальний вибір на користь вільного ринку. Лаар не був теоретичним економістом — він просто захоплювався Мілтоном Фрідманом, ідеями економічної свободи й казав: «Ми це робимо — і все». Пласкі податкові ставки, приватизація, лібералізація, скасування мит і субсидій — це дало швидкий ефект.
Державні видатки Естонії — близько 42% ВВП, але це децентралізована, прозора скандинавська модель, а не радянський централізм. Якби Україна в 1991–1992 роках пішла подібним шляхом — ми б зараз мали зовсім іншу економіку.
Чеська Республіка обрала схожий шлях: масова приватизація, лібералізація, створення конкурентних інститутів. Вона інтегрувалася в європейський поділ праці, стала промисловим хабом, привабливим для людського та підприємницького капіталу. Сьогодні ВВП на душу населення — понад 30 тис. доларів, розвинена промисловість.
І головне: рівень податкового навантаження в Естонії та Чехії зараз нижчий, ніж в Україні під час війни. Це ключовий висновок.
Саме тому, слід розуміти, що навіть у воєнний час ми не можемо порушувати аксіоми здорового глузду — інакше наслідки будуть катастрофічними. Так, можна спробувати додатково залучити 50 млрд доларів до бюджету через підвищення ПДВ чи навантаження на ФОП. Але це хибний, помилковий підхід — результат буде протилежним. Це суперечить і теорії, і емпіриці, і здоровому глузду.
Україна в Індексі економіки здорового глузду 2026 року посідає 95-те місце зі 144 країн (581 бал, четверта група), спустившись вниз на 6 сходинок за рік. Це наш чіткий діагноз. Знаючи його, ми можемо рухатися вперед і робити правильні висновки для економічної політики.
Цей індекс показує, як зробити так, щоб здоровий глузд був не лише в університетах, аналітичних центрах чи інтелектуальних спільнотах, а в уряді, парламенті, всіх органах влади. Щоб мозкові центри, професори, експерти могли достукатися до тих, хто приймає рішення, і ці рішення були кращими для економіки.
В сучасному світі економіка здорового глузду швидко поширюється південноамериканським континентом, де діють реформаторські уряди Аргентини, і Чилі (2 група), і сподіваємось, незабаром Перу (3 група), покажуть приклади швидкого руху до топ-30 країн Індексу. Тому, Україні уже варто брати приклад з Аргентини, де президент Хав’єр Мілєй почав радикальні реформи, зокрема реформу ринку праці.
L"Дуже добра новина, яка може стати для нас є дороговказом, як треба робити економічні реформи після десятиліть соціалізму. Ернандо де Сото, котрий є автором одного з шести Індексів — Індексу захисту права власності від інституту Property Rights Alliance, став прем'єр-міністром Перу. (...) І тепер окрім Хав'єра Мілея, президента Аргентини, ми маємо тепер Ернандо де Сото, людину ринковими поглядами, котра розуміє, чому в права власності, чому економічна свобода і свобода людини повинні бути тими е формами капіталу, котрий забезпечує довгострокове економічне зростання. Щоб змінити місце країни в Індексі необхідно дуже багато працювати. Аргентина має 80 місце зараз. За два роки, що Мілей перебуває при владі, він провів величезну кількість реформ, і країна повільно поліпшує свої позиції. Але це справа довгих років праці."L
Джерело: Ярослав Романчук, презентація Індексу Економіки Здорового глузду, агенція Інтерфакс, 25.02.2026.
Друга економіка світу, Китай (79 місце, 4 група) втратив позиції порівняно з минулим роком, але зростав він не завдяки стандартній податковій чи регуляторній політиці, а завдяки сотням спеціальних економічних зон, де діяли принципи, наближені до вільного ринку та здорового глузду. Саме ці зони дали стрибок наприкінці 1990-х — початку 2000-х. Але останні 10–15 років Китай робив помилки: зростання боргів, посилення контролю, суперечність між тоталітарною марксистською природою (гальмування свободи) та цими зонами. Тепер Китай змушений перезавантажувати модель — це нагадує азійську кризу 1997–1998 років, коли Південна Корея, Тайвань, Таїланд були змушені радикально скоригувати курс, а багато чеболів (великі сімейні компанії) збанкрутували.
Японія тримає позиції у першій групі, але якщо у 1989–1990 роках вона конкурувала з США, ВВП сягав 5,5 трлн доларів. Потім — втрата 1,5 трлн, стагнація. Висновок: успіх не дає права застосовувати будь-яку політику — інакше ти втрачаєш усе.
Своєю чергою, Індія теж просуває економічні зони (наприклад, IT-хаб Бангалор), але потужна бюрократія, клановість, регуляторні бар'єри гальмують. Якщо Індія радикально дерегулюється, захистить право власності — її економіка може стрибнути з 4 трлн до 8–10 трлн доларів. Але це залежить від рівня здорового глузду в індійському уряді.
Тому Україні доцільно: орієнтуватися на країни з високим рівнем економічної свободи, які колись були на нашому рівні (як Естонія та Чехія в 1990-х). І навіть під час війни не порушувати аксіом здорового глузду. Знижувати податкове навантаження, дерегулювати, захищати власність — це єдиний шлях до стрибка вперед. Інакше ми залишимося в нижчих групах, а не в топ-30.
Конкретні рекомендації українському уряду
Насамперед українське суспільство, економічна та інтелектуальна еліта країни повинні встановлювати для будь-якого уряду чіткі, вимірювані KPI — ключові показники ефективності. Конкретні, а не розмиті цілі на кшталт «зростання 4%», після яких уряд з гордістю звітує про 1,6% і пояснює все війною, обстрілами чи браком енергетики, а по суті нічого не змінюється.
Які показники мають бути обов’язковими?
- Темпи економічного зростання щонайменше на 30% вищі за середньосвітові. Сьогодні середній ВВП на душу населення у світі — близько 13–14 тис. доларів, в Україні — приблизно 6500 доларів. Ми майже вдвічі відстаємо від середньосвітового рівня і щоб наздогнати й перегнати середньоєвропейський рівень (зараз ми маємо лише ~13% від нього), потрібні радикально вищі темпи.
- Зростання частки України в регіональній/світовій економіці. Зараз — 0,18%. Мета — щонайменше 1%. Це питання не лише зростання, а й економічної безпеки.
- Граничний рівень державного боргу та дефіциту бюджету — жорсткі дисциплінарні показники для будь-якого уряду.
Саме тому потрібен фаховий уряд, який спирається на науково доведені теорії та емпіричні дослідження, зокрема на Індекс економіки здорового глузду від Міжнародного Інституту Свободи.
Емпіричні дослідження десятків країн показують: найвищі темпи зростання спостерігалися, коли частка державного сектору становила близько 19% ВВП. В Україні зараз — близько 75%, а до війни протягом 20 років трималася на рівні 43–45%. Це гальмує економіку, годує олігархат і кланові структури, а не сприяє розвитку країни.
Окремий блок проблем — зайнятість у неринковому секторі: держслужбовці, інспектори, контролери тощо. Вони не створюють додану вартість і не стимулюють підприємництво, а навпаки — гальмують його.
Зменшення держави, радикальне покращення ділового клімату, зняття «гальмівної сорочки» з економіки — це і є для України стрибок уперед за всіма ключовими показниками. Це є рецепт “економічного дива”.
Головна причина наших стабільно низьких результатів — системне ігнорування економічної свободи як ключового фактора підприємницького зростання. На жаль, значна частина українського уряду, парламенту та політиків залишаються прихильниками інтервенціонізму, філософії «великої держави-Левіафана», утопічними віруваннями, що «держава зробить».
Економічна наука та емпірика чітко доводять: без справжнього капіталізму — малої держави, економічної свободи, надійного захисту права власності та відкритої конкуренції — стійке зростання неможливе.
Навіть якщо після перемоги нам дадуть 100–200 млрд доларів допомоги — це тимчасово покращить статистику ВВП, але не стане успіхом для всіх українців. Це стане новим перезавантаженням олігархату та синдикату «розпорядників чужих коштів» — і лише для 3% населення.
Економічний IQ нашого уряду нижчий, ніж у 66% країн світу. Тому працювати треба не лише з донорами, а насамперед із власним людським капіталом, який сьогодні керує країною. Це вже не політичне, а екзистенційне питання.
Без покращення цих показників будь-який президент чи прем’єр нічого не змінять. Ветерани з фронту, молодь, яка повернеться, побачать: у країні нічого не змінилося, й поїдуть шукати кращої долі у країни першої та другої групи Індексу. Бо ми знову ігноруємо аксіоми здорового глузду.
Стратегія довгострокового розвитку має бути чітко орієнтована на входження до топ-30 Індексу економіки здорового глузду. Конкретні KPI для кожного уряду — незалежно від назви: «уряд народної довіри», технократичний, професійний тощо.
Коли нам обіцяють «зростання через форуми, інвестиції, донорську допомогу, репарації» — це не про розвиток. Це про розподіл чужих коштів через бюджет. Справжня Україна стане потужним «левом Європи», коли не 200 тисяч чиновників разом із бізнесменами дерибанитимуть іноземні гроші, а 8–10 мільйонів українців почнуть працювати в регіонах, у різних секторах, створюючи економічну свободу та добробут.
Тому шанси на успіх країни в економіці істотно підвищаться я, коли Уряд проводитиме швидкі, системні реформи, орієнтовані на Топ-30 країн за рівнем особистої, економічної свободи, реалізації принципу верховенства права та захисту прав власності.
Індекс економічної безпеки від Міжнародного Інституту Свободи, Індекс економіки здорового глузду, а також шість індексів, на підставі яких він розраховується, уже тепер мають стати обов'язковим KPI Уряду України для оцінки його роботи й тоді український уряд отримає шанс стати одним із найкращих у світі.
Міжнародний інститут свободи — перший і єдиний мозковий центр України, який представляє глобальний індекс оцінки політики економічного і соціального розвитку і зростання. В сучасному світі глобальні індекси розробляють мозкові центри США, Канади, Великобританії, Швейцарії, Німеччини та Австралії. Тепер і Україна може долучитися до когорти цих країн.
Поширити
Теми
Світові індекси та рейтинги
Рейтинги
Ярослав Романчук
Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.
Тетяна Стройко
Науковий редактор та експерт ILI. Доктор економічних наук, професор Національного університету кораблебудування імені Макарова (м. Миколаїв).
Наталія Слюсар
Керівник департаменту медіапроектів ILI. Має багаторічний досвід роботи у медіа як керівник, журналіст та консультант, а також як CEO у бізнес проектах. Спеціалізується на просуванні ідей та філософії АЕШ у медіапросторі.
Рекомендовані матеріали
Економічна безпека: Індекс 2025
Імплементація висновків та маяків Індексу економічної безпеки гарантує швидкий результат, який можна відчути на обороноздатності та економічному зростанні країни уже за рік.
Економіка здорового глузду
Справжня народна економіка — це коли самі люди обирають товари, послуги, інвестиції та режим управління за умов відкритої конкуренції, вільної торгівлі, персональної відповідальності та громадської солідарності.
Прогнози на 2026 рік: як уникнути annus horribilis
Тверезий аналіз подій, імовірні позитивні та негативні нового року для світу, США, ЄС та України, та умови для їх реалізації — без всевдонаукового “футурологізму” й ілюзій.